надвідомчий

НАДВІ́ДОМЧИЙ, а, е.

Стос. до вищого за ієрархією відомства або спільний для низки відомств.

Правотворче контрольне провадження являє собою надвідомчий контроль. Президента за правотворчою діяльністю Верховної Ради, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади України (з наук. літ.);

В законодавстві України послідовно втілено принцип надвідомчого характеру рішень органів Мінекобезпеки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвідомчий — надві́домчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надвідомчий — -а, -е. Вищий за ієрархією, загальний для ряду відомств. Надвідомче управління. Надвідомча організація. Великий тлумачний словник сучасної мови