надгробний

НАДГРО́БНИЙ, а, е.

1. Який міститься на могилі.

– Ані хреста, ані надгробного каменя на своїй могилі не веліла [Кинецька] класти (І. Франко);

В Черкасах 15 грудня 1967 р. відбулось урочисте відкриття надгробного пам'ятника передчасно померлому черкаському роету Василю Симоненку (з газ.).

2. Зробл. на могильній плиті, на пам'ятнику.

Про значний розвиток старогрецької писемності свідчить велика кількість знайдених декретів, .. посвят і надгробних текстів (з наук. літ.);

// Стос. до уболівань за померлим над труною, могилою.

[Поет:] Тепер виходить щось зовсім сумне І жалібне, неначе плач надгробний (В. Самійленко);

Чи ти чуєш людський гомін. Надгробнії речі? (з народної пісні).

3. Який відбувається, здійснюється, виголошується і т. ін. над труною, над могилою, як уболівання за померлим.

[Поет:] Тепер виходить щось зовсім сумне І жалібне, неначе плач надгробний (В. Самійленко);

– Так помирають справжні герої, – сказав у своєму надгробному слові старий кошовий (С. Добровольський).