надгробний

надгро́бний

-а, -е.

1》 Який міститься на могилі, признач. для могили.

2》 Зробл. на могильній плиті, пам'ятнику.

|| Стос. до уболівань за померлим над труною, могилою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надгробний — надгро́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надгробний — Намогильний Словник чужослів Павло Штепа
  3. надгробний — НАДГРО́БНИЙ, а, е. 1. Який міститься на могилі. – Ані хреста, ані надгробного каменя на своїй могилі не веліла [Кинецька] класти (І. Франко); В Черкасах 15 грудня 1967... Словник української мови у 20 томах
  4. надгробний — НАДГРО́БНИЙ, а, е. 1. Який міститься на могилі, признач. для могили. Ані хреста, ані надгробного каменя на своїй могилі не веліла [Кинецька] класти (Фр., IV, 1950, 302); Надгробні кам’яні плити блищали золотом висічених імен загиблих (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах