надгробний
надгро́бний
-а, -е.
1》 Який міститься на могилі, признач. для могили.
2》 Зробл. на могильній плиті, пам'ятнику.
|| Стос. до уболівань за померлим над труною, могилою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надгробний — надгро́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- надгробний — Намогильний Словник чужослів Павло Штепа
- надгробний — НАДГРО́БНИЙ, а, е. 1. Який міститься на могилі. – Ані хреста, ані надгробного каменя на своїй могилі не веліла [Кинецька] класти (І. Франко); В Черкасах 15 грудня 1967... Словник української мови у 20 томах
- надгробний — НАДГРО́БНИЙ, а, е. 1. Який міститься на могилі, признач. для могили. Ані хреста, ані надгробного каменя на своїй могилі не веліла [Кинецька] класти (Фр., IV, 1950, 302); Надгробні кам’яні плити блищали золотом висічених імен загиблих (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах