надибатися

НАДИ́БАТИСЯ, аюся, аєшся, док., на кого – що, заст.

Несподівано натрапити, наштовхнутися на кого-, що-небудь.

Я сам, у свій хлоп'ячий вік, у 50-ті роки, надибавсь, напр., на сліди впливу Капністів, .. із кружка котрих в перший раз здобув і “Сон” і “Кавказ” Шевченка (М. Драгоманов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me