1. Словник української мови у 20 томах

надибувати

НАДИ́БУВАТИ див. нади́бати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надибувати — нади́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надибувати — див. надибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надибувати — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. надибувати — НАДИ́БУВАТИ див. надиба́ти. Словник української мови в 11 томах