надкльовувати
НАДКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., НАДКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що.
Клюючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях.
Цвірінькали горобці, надкльовуючи смачну м'якоть плодів, і там де накльовано, сік був ще густіший та смачніший (А. Шиян);
– Я люблю, щоб сливу притиснув перший мороз, тоді вона солодша. А як вишня, то треба, щоб її надклював горобець (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надкльовувати — надкльо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надкльовувати — -ую, -уєш, недок., надклювати, -юю, -юєш, док., перех. Клюючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надкльовувати — НАДКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех. Клюючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях. Словник української мови в 11 томах