1. Словник української мови в 11 томах

надкльовувати

НАДКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех. Клюючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях.

Цвірінькали горобці, надкльовуючи смачну м’якоть плодів, і там де накльовано, сік був ще густіший та смачніший (Шиян, Баланда, 1957, 143);

— Я люблю, щоб сливу притиснув перший мороз, тоді вона солодша. А як вишня, то треба, щоб її надклював горобець (Донч., IV, 1957, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надкльовувати — надкльо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надкльовувати — -ую, -уєш, недок., надклювати, -юю, -юєш, док., перех. Клюючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надкльовувати — НАДКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., НАДКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що. Клюючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях. Цвірінькали горобці, надкльовуючи смачну м'якоть плодів, і там де накльовано, сік був ще густіший та смачніший (А. Словник української мови у 20 томах