надколюватися
НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док.
1. Трохи, не до кінця розколюватися.
Хтось уже приніс матері ночовки, що встигли чомусь надколотись (М. Стельмах);
Із урвища звисав велетенський камінь, обмитий вітрами, він уже надколовся зверху і погрожував загородити вузький проход (Р. Іваничук);
* У порівн. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (І. Микитенко).
2. тільки недок. Пас. до надко́лювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надколюватися — надко́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надколюватися — -юється, недок., надколотися, -колеться, док. 1》 Трохи, не до кінця розколюватися; 2》 тільки недок. Пас. до надколювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надколюватися — НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док. 1. Трохи, не до кінця розколюватися; *У порівн. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (Мик., Повісті.., 1956, 80). 2. тільки недок. Пас. до надко́лювати. Словник української мови в 11 томах