1. Словник української мови в 11 томах

надколюватися

НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док.

1. Трохи, не до кінця розколюватися;

*У порівн. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (Мик., Повісті.., 1956, 80).

2. тільки недок. Пас. до надко́лювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надколюватися — надко́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надколюватися — -юється, недок., надколотися, -колеться, док. 1》 Трохи, не до кінця розколюватися; 2》 тільки недок. Пас. до надколювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надколюватися — НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док. 1. Трохи, не до кінця розколюватися. Хтось уже приніс матері ночовки, що встигли чомусь надколотись (М. Словник української мови у 20 томах