1. Словник української мови у 20 томах

надмірність

НАДМІ́РНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до надмі́рний.

Надмірність вологи і добрив скорочує тривалість зберігання плодів (з наук.-попул. літ.);

// Те, що перевершує звичайний ступінь, норму чого-небудь, зловживання чимсь.

Кожна земля дозволяє собі якісь надмірності: то попів, то воїв, то священних тварин (П. Загребельний);

Великі надмірності були допущені при проектуванні і спорудженні висотних будинків (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надмірність — (вжите над норму) надужиття, перегин, (останнє перед межею) крайність, мн. крайнощі, (у розвитку) гіпертрофія. Словник синонімів Полюги
  2. надмірність — надмі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. надмірність — -ності, ж. Абстр. ім. до надмірний. || Те, що перевершує звичайний ступінь, норму чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надмірність — НАДМІ́РНІСТЬ (те, що перевищує звичайний ступінь, норму чого-небудь); ГІПЕРТРОФІ́Я книжн. (надмірність у розвитку, надлишок яких-небудь властивостей, якостей); НАДУЖИТТЯ́ (уживання чого-небудь понад міру); КРА́ЙНОЩІ мн. Словник синонімів української мови
  5. надмірність — НАДМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до надмі́рний; // Те, що перевершує звичайний ступінь, норму чого-небудь. В ряді колгоспів.. не ліквідовані надмірності в чисельності адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах