1. Словник української мови в 11 томах

надмірність

НАДМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до надмі́рний;

// Те, що перевершує звичайний ступінь, норму чого-небудь.

В ряді колгоспів.. не ліквідовані надмірності в чисельності адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу (Рад. Укр., З.УІІІ 1958, 1);

Великі надмірності були допущені при проектуванні і спорудженні висотних будинків (Архіт. і буд., 6, 1955, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надмірність — (вжите над норму) надужиття, перегин, (останнє перед межею) крайність, мн. крайнощі, (у розвитку) гіпертрофія. Словник синонімів Полюги
  2. надмірність — надмі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. надмірність — -ності, ж. Абстр. ім. до надмірний. || Те, що перевершує звичайний ступінь, норму чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надмірність — НАДМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до надмі́рний. Надмірність вологи і добрив скорочує тривалість зберігання плодів (з наук.-попул. літ.); // Те, що перевершує звичайний ступінь, норму чого-небудь, зловживання чимсь. Словник української мови у 20 томах
  5. надмірність — НАДМІ́РНІСТЬ (те, що перевищує звичайний ступінь, норму чого-небудь); ГІПЕРТРОФІ́Я книжн. (надмірність у розвитку, надлишок яких-небудь властивостей, якостей); НАДУЖИТТЯ́ (уживання чого-небудь понад міру); КРА́ЙНОЩІ мн. Словник синонімів української мови