1. Словник української мови в 11 томах

надміру

НАДМІРУ, присл. Надзвичайно, дуже, занадто.

В мене почав псуватися характер. Я зробився нервовим і надміру вразливим (Олександр Довженко, I, 1958, 24);

Воронцов сидів на стільці, а вродлива, надміру серйозна фельдшерка з санітарної роти робила йому перев’язку (Олесь Гончар, I, 1954, 117);

// Понад міру.

Юра ніколи не пив надміру, навіть загалом, рідко вживав горілки (Іван Франко, IV, 1950, 403).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надміру — надмі́ру прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. надміру — пр., надмір, надмірно, непомірно, понад міру, через край, |за|надто. Словник синонімів Караванського
  3. надміру — див. багато; дуже; надмірно Словник синонімів Вусика
  4. надміру — присл. Надзвичайно, дуже, занадто. || Понад міру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надміру — НАДМІ́РУ, присл. Надзвичайно, дуже, занадто. В мене почав псуватися характер. Я зробився нервовим і надміру вразливим (О. Довженко); Воронцов сидів на стільці, а вродлива, надміру серйозна фельдшерка з санітарної роти робила йому перев'язку (О. Словник української мови у 20 томах
  6. надміру — НА́ДТО (більше від звичайної норми, міри, межі), ЗАНА́ДТО, НАДМІ́РНО, НАДМІ́РУ, ПОНАДМІ́РУ, НЕПОМІ́РНО підсил., НАД (ПО́НАД, ЧЕ́РЕЗ) МІ́РУ, НЕ В МІ́РУ розм., ДУ́ЖЕ ВЖЕ розм., ЧЕ́РЕЗ КРАЙ підсил. розм., НАДМІ́Р рідше; ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНО (підкреслено надмірно). Словник синонімів української мови