1. Словник української мови у 20 томах

надовба

НА́ДОВБА, и, ж.

Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю.

Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Я. Качура);

* У порівн. Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати. І лишались, по пояс загрузши в пісок, мертві солдати, мов кам'яні надовби на шляху танків (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надовба — на́довба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. надовба — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. надовба — -и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., вкопаних у землю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надовба — НА́ДОВБА, и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю. Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Кач., Вибр., 1953, 386); Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати. Словник української мови в 11 томах