надовба
на́довба
-и, ж.
Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., вкопаних у землю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надовба — на́довба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- надовба — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- надовба — НА́ДОВБА, и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю. Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Я. Качура); * У порівн. Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати. Словник української мови у 20 томах
- надовба — НА́ДОВБА, и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., укопаних у землю. Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Кач., Вибр., 1953, 386); Сповзли униз по сипучім піску протитанкові гармати. Словник української мови в 11 томах