надовбувати
НАДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого.
Довбаючи, наробити в чому-небудь певну кількість дірок, отворів і т. ін.;
// Довбаючи, дістати, добути певну кількість чого-небудь.
– Прийшла ось глини надовбати, щоб припічок підмазати... (Григорій Тютюнник);
Це не просто надовбати в шахтах руди і вугілля, натопити металу, а вже тоді кувати трактор. Скільки треба робочих рук, скільки майстрів! (М. Циба).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надовбувати — надо́вбувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надовбувати — -ую, -уєш, недок., надовбати, -аю, -аєш, док., перех. Довбаючи, наробити певну кількість дірок, отворів і т. ін. || Довбаючи, дістати, добути певну кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надовбувати — НАДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш, док,, перех. Довбаючи, наробити певну кількість дірок, отворів і т. ін.; // Довбаючи, дістати, добути певну кількість чого-небудь. — Пішла ось глини надовбати, щоб припічок підмазати… (Тют., Вир, 1964, 264). Словник української мови в 11 томах