1. Словник української мови у 20 томах

надокучити

НАДОКУ́ЧИТИ див. надокуча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надокучити — надоку́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надокучити — див. надокучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надокучити — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. надокучити — НАДОКУ́ЧИТИ див. надокуча́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. надокучити — Надокуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. надокучити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. А вже ж тії кучері мені надокучили. Ном. № 2085. Словник української мови Грінченка