1. Словник української мови у 20 томах

надочний

НАДО́ЧНИЙ, а, е, анат.

Який міститься над очима.

Окремі примітивні риси [неандартальців] збереглися також у зовнішності палеоантропів з їхнім все ще досить похилим чолом, розвинутими надочними валиками, низько витягнутою до потилиці черепною коробкою (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надочний — надо́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надочний — -а, -е, анат. Який міститься над очима. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надочний — НАДО́ЧНИЙ, а, е, анат. Який міститься над очима. Надочний валик. Словник української мови в 11 томах