надоювати
НАДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДОЇ́ТИ, ою́, о́їш; наказ. сп. наді́й; док., чого.
Доячи, одержувати яку-небудь кількість молока.
Як зачнуть ото мене випитувати, як я сім тисяч літрів молока надоюю! (Ю. Яновський);
– Свирид погнав у череду [корів], – одказала Христя. – Чотири глечички молока надоїла (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надоювати — надо́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надоювати — -юю, -юєш, недок., надоїти, -ою, -оїш; наказ. сп. надої; док., перех. Доячи, одержувати яку-небудь кількість молока. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надоювати — НАДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДОЇ́ТИ, ою́, о́їш; наказ, сп. наді́й; док., перех. Доячи, одержувати яку-небудь кількість молока. Як зачнуть ото мене випитувати, як я сім тисяч літрів молока надоюю! (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- надоювати — Надоювати, -доюю, -єш сов. в. надоїти, -дою, -їш, гл. Надаивать, надоить. Словник української мови Грінченка