надоювати
НАДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДОЇ́ТИ, ою́, о́їш; наказ, сп. наді́й; док., перех. Доячи, одержувати яку-небудь кількість молока.
Як зачнуть ото мене випитувати, як я сім тисяч літрів молока надоюю! (Ю. Янов., II, 1954, 205);
— Свирид погнав у череду [корів], — одказала Христя. — Чотири глечечки молока надоїла (Мирний, І, 1954, 238).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надоювати — надо́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надоювати — -юю, -юєш, недок., надоїти, -ою, -оїш; наказ. сп. надої; док., перех. Доячи, одержувати яку-небудь кількість молока. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надоювати — НАДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДОЇ́ТИ, ою́, о́їш; наказ. сп. наді́й; док., чого. Доячи, одержувати яку-небудь кількість молока. Як зачнуть ото мене випитувати, як я сім тисяч літрів молока надоюю! (Ю. Словник української мови у 20 томах
- надоювати — Надоювати, -доюю, -єш сов. в. надоїти, -дою, -їш, гл. Надаивать, надоить. Словник української мови Грінченка