надпитий
НАДПИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до надпи́ти.
Перед кожним стояла склянка пива, до половини надпита (І. Франко);
// у знач. прикм.
На кріслі біля неї [мами] надпита склянка води й папірець від порошку проти болю голови (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надпитий — надпи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- надпитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надпити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надпитий — НАДПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надпи́ти. Перед кожним стояла склянка пива, до половини надпита (Фр., І, 1955, 229); // У знач. прикм. На кріслі біля неї надпита склянка води й папірець від порошку проти болю голови (Вільде, Винен.., 1959, 13). Словник української мови в 11 томах