надпитий

Значення в інших словниках

1. надпитий — надпи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. надпитий — НАДПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надпи́ти. Перед кожним стояла склянка пива, до половини надпита (І. Франко); // у знач. прикм. На кріслі біля неї [мами] надпита склянка води й папірець від порошку проти болю голови (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
3. надпитий — НАДПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надпи́ти. Перед кожним стояла склянка пива, до половини надпита (Фр., І, 1955, 229); // У знач. прикм. На кріслі біля неї надпита склянка води й папірець від порошку проти болю голови (Вільде, Винен.., 1959, 13). Словник української мови в 11 томах