надпровідник
НАДПРОВІДНИ́К, а, фіз., ч.
Речовина, якій властива надпровідність.
Надпровідники можна успішно застосовувати в електричних двигунах і генераторах, в промислових і побутових магнітних рефрижераторах (з наук.-попул. літ.);
Холодне зварювання під тиском без нагрівання – принципово новий оригінальний спосіб з'єднання .. З'явилася можливість з'єднувати надпровідники без порушення надпровідності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надпровідник — надпровідни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- надпровідник — -а, ч. Метал, сплав або керамічний матеріал, який має властивість за дуже низької температури повністю втрачати електричний опір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надпровідник — НАДПРОВІ́ДНИК, а, ч. Метал або сплав, який має властивість при дуже низькій температурі Повністю втрачати електричний опір. Надпровідники використовуються при створенні елементів обчислювальних машин та інших приладів і апаратів (Наука і культура.. Словник української мови в 11 томах