1. Словник української мови в 11 томах

надпровідник

НАДПРОВІ́ДНИК, а, ч. Метал або сплав, який має властивість при дуже низькій температурі Повністю втрачати електричний опір.

Надпровідники використовуються при створенні елементів обчислювальних машин та інших приладів і апаратів (Наука і культура.., 1971, 60);

Надпровідником може протікати струм лише певної максимальної сили, так званий "критичний" струм (Веч. Київ, 25.11 1971, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надпровідник — надпровідни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надпровідник — -а, ч. Метал, сплав або керамічний матеріал, який має властивість за дуже низької температури повністю втрачати електричний опір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надпровідник — НАДПРОВІДНИ́К, а, фіз., ч. Речовина, якій властива надпровідність. Надпровідники можна успішно застосовувати в електричних двигунах і генераторах, в промислових і побутових магнітних рефрижераторах (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах