1. Словник української мови у 20 томах

надріз

НАДРІ́З, у, ч.

Надрізане місце.

Сік [берези] збирають рано навесні, роблячи у стовбурі надрізи, в які вставляють трубки або інші пристосування для стікання соку (з наук. літ.);

Спритними рухами хірург протер спиртом шкіру й зробив блискавичний надріз (Іван Ле і О. Левада).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надріз — надрі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надріз — -у, ч. Надрізане місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надріз — НАДРІ́З, у, ч. Надрізане місце. Сік [берези] збирають рано навесні, роблячи у стовбурі надрізи, в які вставляють трубки або інші пристосування для стікання соку (Лікар. рослини.., 1959, 154); Професор зробив короткий і неглибокий надріз (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 201). Словник української мови в 11 томах