надріз
НАДРІ́З, у, ч. Надрізане місце.
Сік [берези] збирають рано навесні, роблячи у стовбурі надрізи, в які вставляють трубки або інші пристосування для стікання соку (Лікар. рослини.., 1959, 154);
Професор зробив короткий і неглибокий надріз (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 201).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надріз — надрі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- надріз — -у, ч. Надрізане місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надріз — НАДРІ́З, у, ч. Надрізане місце. Сік [берези] збирають рано навесні, роблячи у стовбурі надрізи, в які вставляють трубки або інші пристосування для стікання соку (з наук. літ.); Спритними рухами хірург протер спиртом шкіру й зробив блискавичний надріз (Іван Ле і О. Левада). Словник української мови у 20 томах