надскакувати
НАДСКА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.
1. до кого чого і без дод. Швидко наближатися, підбігати.
– Зараз мені забирайся відси! – кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко);
Покотився [ніж] з брязком вниз, Коли козак пахолка стис. Надскочив другий. В тишині хрипіння й грюк глухий борні (М. Бажан).
2. коло кого, перен. Домагаючись чиєїсь прихильності, догоджати, лестити кому-небудь, увиватися коло когось.
Коли [Онуфрій] мав у себе гостем когось із панського дому, надскакував коло нього.., раз по раз промовляючи: – Прошу їсти (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надскакувати — надска́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- надскакувати — -ую, -уєш, недок., надскочити, -чу, -чиш, док., розм. 1》 Швидко наближатися, підбігати. 2》 біля кого, перен. Домагаючись чиєїсь прихильності, догоджати, лестити кому-небудь, увиватися біля когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надскакувати — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
- надскакувати — НАДСКА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. 1. Швидко наближатися, підбігати. — Зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (Фр., І, 1955, 227); Покотився [ніж] з брязком вниз. Словник української мови в 11 томах