надскакувати

НАДСКА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.

1. Швидко наближатися, підбігати.

— Зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (Фр., І, 1955, 227);

Покотився [ніж] з брязком вниз. Коли козак пахолка стис. Надскочив другий. В тишині хрипіння й грюк глухий борні (Бажан, Роки, 1957, 233).

2. коло кого, перен. Добиваючись чиєїсь прихильності, догоджати, лестити кому-небудь, увиватися коло когось.

Коли [Онуфрій] мав у себе гостем когось із панського дому, надскакував коло нього.., раз по раз промовляючи: — Прошу їсти (Коб., II, 1956, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надскакувати — надска́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. надскакувати — -ую, -уєш, недок., надскочити, -чу, -чиш, док., розм. 1》 Швидко наближатися, підбігати. 2》 біля кого, перен. Домагаючись чиєїсь прихильності, догоджати, лестити кому-небудь, увиватися біля когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надскакувати — НАДСКА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. 1. до кого чого і без дод. Швидко наближатися, підбігати. – Зараз мені забирайся відси! – кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Словник української мови у 20 томах
  4. надскакувати — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови