1. Словник української мови у 20 томах

надстроковий

НАДСТРОКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́.

Який триває довше від обов'язкового, встановленого строку.

На Волгу Повернувся старшина. На Ельбі ніс він службу надстрокову (І. Гончаренко);

// Який добровільно залишився на військовій службі після закінчення її обов'язкового, встановленого строку.

Гармаш був надстроковим сержантом (В. Козаченко);

// у знач. ім. надстроко́ва́, ко́во́ї, ж. Військова служба, яка триває довше від обов'язкового, установленого строку.

– Я туляк, – пояснив шофер, – але живу тут після війни. Вже чималенько. На надстрокову залишився (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надстроковий — надстроко́ви́й прикметник надстроко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надстроковий — -кова, -кове. Який триває довше від обов'язкового, установленого строку. || у знач. ім. надстрокова, -кової, ж. Військова служба, яка триває довше від обов'язкового, установленого строку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надстроковий — див. надтерміновий Словник чужослів Павло Штепа
  4. надстроковий — НАДСТРОКО́ВИЙ, ко́ва, ко́ве́. Який триває довше від обов’язкового, установленого строку. На Волгу Повернувся старшина. На Ельбі ніс він службу надстрокову (Гонч., Вибр., 1959, 249); // у знач,, ім. надстроко́ва́, ко́во́ї... Словник української мови в 11 томах