1. Словник української мови у 20 томах

надстроковик

НАДСТРОКОВИ́К, а, ч.

Військовослужбовець, який добровільно залишився на військовій службі після закінчення її обов'язкового строку.

На поміч солдатові-перукареві став сам помкомвзвод першої роти студбату надстроковик Гладун (О. Гончар);

Її [Ліни] старший брат, що тепер служив надстроковиком в армії, захоплювався фотографією (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надстроковик — надстрокови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. надстроковик — -а, ч. Військовослужбовець, який добровільно залишився на військовій службі після відбуття обов'язкового строку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надстроковик — НАДСТРОКОВИ́К, а, ч. Військовослужбовець, який добровільно залишився на військовій службі після відбуття обов’язкового строку. На поміч солдатові-перукареві став сам помкомвзвод першої роти студбату надстроковик Гладун (Гончар, Людина.., 1960, 62). Словник української мови в 11 томах