надутість

НАДУ́ТІСТЬ, тості, ж.

Абстр. ім. до наду́тий 3–5.

Бундючно, з неприродною надутістю, засіли на своїх місцях по боках судді (Мирослав Ірчан);

– Тепер я трохи починаю розуміти, що таке прусський стиль. Сумішка хвальковитості, самовдоволення і надутості – ось що воно таке (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надутість — наду́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. надутість — -тості, ж. Абстр. ім. до надутий 3-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надутість — НАДУ́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до наду́тий 3 — 5. Бундючна, з неприродною надутістю, засіли на своїх місцях по боках судді (Ірчан, II, 1958, 96); — Тепер я трохи починаю розуміти, що таке прусський стиль. Словник української мови в 11 томах