1. Словник української мови у 20 томах

надфіль

НА́ДФІЛЬ, я, ч., техн.

Невеликий напилок з дрібною насічкою для точних робіт.

З синтетичних алмазів виготовляють безліч абразивних інструментів: круги, відрізні диски, надфілі тощо (з наук.-попул. літ.);

Цанговий олівець розрахований на грифель великого діаметра, його можна перетворити на зручну рукоятку для кріплення надфіля, мітчика чи свердла (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надфіль — на́дфіль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надфіль — -я, ч., тех. Невеликий напилок із дрібною насічкою для точних робіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надфіль — на́дфіль (нім. Nadelfeile) невеликий напилок з дрібною насічкою, виготовлений із сталевого дроту. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. надфіль — НА́ДФІЛЬ, я, ч., техн. Невеликий напилок з дрібною насічкою для точних робіт. Недавно Львівський машинобудівний завод почав випускати напівкруглі і тригранні бруски (надфілі) з синтетичних алмазів (Наука.., 9, 1964, 26). Словник української мови в 11 томах