1. Словник української мови у 20 томах

надхвістя

НАДХВІ́СТЯ, я, с.

Частина оперення птаха біля хвоста.

Підбій крила [качура] і пахові пера білі, надхвістя і підхвістя чорне (з наук. літ.);

У містах живуть ластівки-“воронки”. Вони блискучо-чорні з білим надхвістямз (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надхвістя — надхві́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надхвістя — -я, с. Частина оперення птаха біля хвоста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надхвістя — НАДХВІ́СТЯ, я, с. Частина оперення птаха біля хвоста. Підбій крила [качура] і пахові пера білі, надхвістя і підхвістя чорне (Птахівн., 1955, 37). Словник української мови в 11 томах