надцятий

НА́ДЦЯТИЙ, а, е, розм.

Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника на́дцять.

Кожен “майстер гумору”, яким би його номер не був “надцятим”, все одно вважає себе гумористом номер один (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me