надцять

НА́ДЦЯТЬ, ти і тьох, числ. неознач.-кільк., розм.

Неозначена велика кількість.

Ілько позирав то на бабу Мигальку, то на Меланку – обоє понатягували на себе по надцять спідниць, блузок було на них чимало, і хустка не одна (Є. Гуцало).