надягатися

НАДЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок.

Натягуватися, насуватися, накладатися і т. ін. на кого-, що-небудь (про одяг).

Гроші зараз же пропивалися, проїдалися, а одежинка надягалася на старе рам'я (Панас Мирний);

Була [Марта] на вдачу моторна і всі життєві дії робила на диво швидко – за хвилину прибиралась, їла ніби похапцем, ходила прудко, а капелюх і пальто мов самі на неї надягались, коли вона рушала з хати (В. Підмогильний);

// Вміти гарно й елегантно надягати на себе одяг.

Єдиний спосіб, щоб тебе помітили, – бити по очах. Уміти жити, одягатися й надягатися, показувати, хто ти є. (П. Загребельний).