1. Словник української мови у 20 томах

наждачний

НАЖДА́ЧНИЙ, а, е.

Зробл., виготовлений із застосуванням наждаку або його домішок.

Їй здалося, що свердло тупе. Вона стала гострити його на наждачному верстаті (О. Донченко);

В одному кутку – бормашина з великим колесом (нею свердлять залізо), у другому ручне наждачне точило (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наждачний — нажда́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. наждачний — -а, -е. Стос. до наждаку; зробл., виготовлений з наждаку або з домішками наждаку. Наждачний папір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наждачний — НАЖДА́ЧНИЙ, а, о. Стос. до наждаку; зробл., виготовлений з наждаку або з домішками наждаку. Їй здалося, що свердло тупе. Вона стала гострити його на наждачному верстаті (Донч., VI, 1957, 162); Шліфування металу на грубозернистому наждачному полотні. Словник української мови в 11 томах