1. Словник української мови в 11 томах

наждачний

НАЖДА́ЧНИЙ, а, о. Стос. до наждаку; зробл., виготовлений з наждаку або з домішками наждаку.

Їй здалося, що свердло тупе. Вона стала гострити його на наждачному верстаті (Донч., VI, 1957, 162);

Шліфування металу на грубозернистому наждачному полотні.

∆ Нажда́чний папі́р — папір, покритий порошком із наждаку.

Перед опусканням у розчин солі цинкову фігурку треба почистити наждачним папером (Цікава хімія, 1954, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наждачний — нажда́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. наждачний — -а, -е. Стос. до наждаку; зробл., виготовлений з наждаку або з домішками наждаку. Наждачний папір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наждачний — НАЖДА́ЧНИЙ, а, е. Зробл., виготовлений із застосуванням наждаку або його домішок. Їй здалося, що свердло тупе. Вона стала гострити його на наждачному верстаті (О. Донченко); В одному кутку – бормашина з великим колесом (нею свердлять залізо), у другому ручне наждачне точило (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах