1. Словник української мови в 11 томах

нажебраний

НАЖЕ́БРАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до наже́брати.

— А я, певно, цим нажебраним в бідноти добром не здобрію; мабуть, воно не піде мені на користь… (Н.-Лев., IV, 1956, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нажебраний — наже́браний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нажебраний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до нажебрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нажебраний — НАЖЕ́БРАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до наже́брати. – А я, певно, цим нажебраним в бідноти добром не здобрію; мабуть, воно не піде мені на користь... (І. Нечуй-Левицький); // у знач. прикм. Рахували ми дні до нового [урожаю], як отой каліка нажебрані копійки під церквою (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах