наживити

НАЖИВИ́ТИ див. наживля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наживити — наживи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наживити — див. наживляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наживити — НАЖИВИ́ТИ див. наживля́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. наживити — Наживити, -влю́, -виш гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка