наживити

наживи́ти

див. наживляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наживити — наживи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наживити — НАЖИВИ́ТИ див. наживля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. наживити — НАЖИВИ́ТИ див. наживля́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. наживити — Наживити, -влю́, -виш гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка