нажлуктитися

НАЖЛУ́КТИТИСЯ і рідше НАЖЛУ́КТАТИСЯ, кчуся, кчешся, док., вульг.

1. чого. Випити пожадливо і дуже багато чого-небудь; напитися.

[Кіндрат Антонович:] Чабан як нажлуктиться цього чаю, як розіпре йому живіт, то йому й горюшка мало (М. Кропивницький);

Рурка так нажлуктився Явдошчиного самогону, що й заснув біля дверей (Ю. Збанацький).

2. Випивши надміру спиртних напоїв, сп'яніти; напитися доп'яна.

– Ви коли нажлуктились, Якиме Федосійовичу, по саму зав'язку, то йдіть та лягайте спати... (В. Логвиненко);

– Нажлуктався вже, – докірливо констатували дядьки. – Ще и, глядіть, знамено поцупив із волості! (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нажлуктитися — нажлу́ктитися дієслово доконаного виду вульг. Орфографічний словник української мови
  2. нажлуктитися — і рідше нажлуктатися, -кчуся, -кчешся, док., вульг. 1》 перех.Випити пожадливо і дуже багато чого-небудь; напитися. 2》 неперех. Випивши надміру спиртних напоїв, сп'яніти; напитися доп'яна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нажлуктитися — (-кчуся, -кчешся) док.; жрм. Напитися (переважно про спиртні напої). <...> занесе до свого записничка власні спостереження щодо свинства українських чоловіків, які в присутності дами дозволяють собі нажлуктитися до непритомності (А. Словник жарґонної лексики української мови
  4. нажлуктитися — НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п'яним), УПИ́ТИСЯ (ВПИ́ТИСЯ) підсил., ПЕРЕПИ́ТИСЯ підсил., ОБПИ́ТИСЯ підсил. розм., НАБРА́ТИСЯ підсил. розм., НАДУ́ДЛИТИСЯ підсил. вульг., НАЖЛУКТИ́ТИСЯ (НАЖЛУКТА́ТИСЯ рідше) підсил. вульг. Словник синонімів української мови
  5. нажлуктитися — НАЖЛУ́КТИТИСЯ і рідше НАЖЛУ́КТАТИСЯ, кчуся, кчешся, док., вульг. 1. перех. Випити пожадливо і дуже багато чого-небудь; напитися. [Кіндрат Антонович:] Чабан як нажлуктиться цього чаю, як розіпре йому живіт, то йому й горюшка мало (Кроп. Словник української мови в 11 томах