нажлуктитися

НАЖЛУ́КТИТИСЯ і рідше НАЖЛУ́КТАТИСЯ, кчуся, кчешся, док., вульг.

1. перех. Випити пожадливо і дуже багато чого-небудь; напитися.

[Кіндрат Антонович:] Чабан як нажлуктиться цього чаю, як розіпре йому живіт, то йому й горюшка мало (Кроп., II, 1958, 309);

Рурка так нажлуктився Явдошчиного самогону, що й заснув біля дверей (Збан., Єдина, 1959, 377).

2. неперех. Випивши надміру спиртних напоїв, сп’яніти; напитися доп’яна.

— Нажлуктався вже, — докірливо констатували дядьки. — Ще и, глядіть, знамено поцупив із волості! (Смолич, Мир.., 1958, 184);

— Ви коли нажлуктились, Якиме Федосійовичу, по саму зав’язку, то йдіть та лягайте спати… (Логв., Літа.., 1960, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нажлуктитися — нажлу́ктитися дієслово доконаного виду вульг. Орфографічний словник української мови
  2. нажлуктитися — і рідше нажлуктатися, -кчуся, -кчешся, док., вульг. 1》 перех.Випити пожадливо і дуже багато чого-небудь; напитися. 2》 неперех. Випивши надміру спиртних напоїв, сп'яніти; напитися доп'яна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нажлуктитися — НАЖЛУ́КТИТИСЯ і рідше НАЖЛУ́КТАТИСЯ, кчуся, кчешся, док., вульг. 1. чого. Випити пожадливо і дуже багато чого-небудь; напитися. [Кіндрат Антонович:] Чабан як нажлуктиться цього чаю, як розіпре йому живіт, то йому й горюшка мало (М. Словник української мови у 20 томах
  4. нажлуктитися — (-кчуся, -кчешся) док.; жрм. Напитися (переважно про спиртні напої). <...> занесе до свого записничка власні спостереження щодо свинства українських чоловіків, які в присутності дами дозволяють собі нажлуктитися до непритомності (А. Словник жарґонної лексики української мови
  5. нажлуктитися — НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п'яним), УПИ́ТИСЯ (ВПИ́ТИСЯ) підсил., ПЕРЕПИ́ТИСЯ підсил., ОБПИ́ТИСЯ підсил. розм., НАБРА́ТИСЯ підсил. розм., НАДУ́ДЛИТИСЯ підсил. вульг., НАЖЛУКТИ́ТИСЯ (НАЖЛУКТА́ТИСЯ рідше) підсил. вульг. Словник синонімів української мови