назброїтися
НАЗБРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док., діал.
Озброїтися.
Незабаром два брати, назброївшись, потягли степом на страшного ворога (Панас Мирний);
// перен. Набути, здобути які-небудь знання, навики і т. ін.
– Ви молоді, це звертаюся до вас! Перше, ніж виступити на шлях життя, перше, ніж назброїтися усяким знаттям [знанням], нахиліться до самого дна душі, витягніть те маленьке залякане і затоптане я, придивіться до його оригінальних сил та й розвивайте тільки їх (Дніпрова Чайка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назброїтися — назбро́їтися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- назброїтися — -оюіся, -оїшся, док., діал. Озброїтися. || перен. Набути, здобути які-небудь знання, навики і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- назброїтися — НАЗБРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док., діал. Озброїтися. Незабаром два брати, назброївшись, потягли степом на страшного ворога (Мирний, IV, 1955, 12); // перен. Набути, здобути які-небудь знання, навики і т. ін. — Ви молоді, це звертаюся до вас!... Словник української мови в 11 томах