1. Словник української мови в 11 томах

назброїтися

НАЗБРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док., діал. Озброїтися.

Незабаром два брати, назброївшись, потягли степом на страшного ворога (Мирний, IV, 1955, 12);

// перен. Набути, здобути які-небудь знання, навики і т. ін.

— Ви молоді, це звертаюся до вас! Перше, ніж виступити на шлях життя, перше, ніж назбро ітися усяким знаттям, нахиліться до самого дна душі, витягніть те маленьке залякане і затоптане я, придивіться до його оригінальних сил та й розвивайте тільки їх (Дн. Чайка, Тв., 1960, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назброїтися — назбро́їтися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. назброїтися — -оюіся, -оїшся, док., діал. Озброїтися. || перен. Набути, здобути які-небудь знання, навики і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назброїтися — НАЗБРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док., діал. Озброїтися. Незабаром два брати, назброївшись, потягли степом на страшного ворога (Панас Мирний); // перен. Набути, здобути які-небудь знання, навики і т. ін. – Ви молоді, це звертаюся до вас!... Словник української мови у 20 томах