1. Словник української мови в 11 томах

назбиткуватися

НАЗБИТКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єпюя, док., діал. Назнущатися.

[Баюрак:] П’ять літ служив я. Що вже клятий німець Назбиткувався наді мною! (Фр., IX, 1952, 316);

— Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Кобр., Вибр., 1954, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назбиткуватися — назбиткува́тися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. назбиткуватися — -уюся, -уєшся, док., діал. Назнущатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назбиткуватися — НАЗБИТКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Доволі познущатися з кого-небудь. [Баюрак:] П'ять літ служив я. Що вже клятий німець Назбиткувався наді мною! (І. Франко); – Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Н. Словник української мови у 20 томах