назбиткуватися

назбиткува́тися

дієслово доконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назбиткуватися — -уюся, -уєшся, док., діал. Назнущатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. назбиткуватися — НАЗБИТКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Доволі познущатися з кого-небудь. [Баюрак:] П'ять літ служив я. Що вже клятий німець Назбиткувався наді мною! (І. Франко); – Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. назбиткуватися — НАЗБИТКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єпюя, док., діал. Назнущатися. [Баюрак:] П’ять літ служив я. Що вже клятий німець Назбиткувався наді мною! (Фр., IX, 1952, 316); — Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Кобр., Вибр., 1954, 56). Словник української мови в 11 томах