1. Орфографічний словник української мови

назбирувати

назби́рувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назбирувати — -ую, -уєш, недок., назбирати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Збирати яку-небудь кількість чогось. 2》 перев. док. Поступово зібрати, нагромадити необхідну кількість чого-небудь (про майно, гроші і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. назбирувати — НАЗБИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, що. 1. Збирати яку-небудь кількість чогось. Вулик за день назбирує двісті грамів меду. А в добру весну – кілограм (К. Словник української мови у 20 томах
  3. назбирувати — НАЖИ́ТИ що, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші), НАБУ́ТИ, НАДБА́ТИ, ПРИДБА́ТИ, ЗАЖИ́ТИ розм., ПРИЖИ́ТИ розм. рідше, НАСТАРА́ТИСЯ без додатка, рідше чого, розм. Словник синонімів української мови
  4. назбирувати — НАЗБИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Збирати яку-небудь кількість чогось. Вулик за день назбирує двісті грамів меду. А в добру весну — кілограм (Горд., Дівчина.. Словник української мови в 11 томах