назбирувати
назби́рувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назбирувати — -ую, -уєш, недок., назбирати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Збирати яку-небудь кількість чогось. 2》 перев. док. Поступово зібрати, нагромадити необхідну кількість чого-небудь (про майно, гроші і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- назбирувати — НАЗБИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, що. 1. Збирати яку-небудь кількість чогось. Вулик за день назбирує двісті грамів меду. А в добру весну – кілограм (К. Словник української мови у 20 томах
- назбирувати — НАЖИ́ТИ що, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші), НАБУ́ТИ, НАДБА́ТИ, ПРИДБА́ТИ, ЗАЖИ́ТИ розм., ПРИЖИ́ТИ розм. рідше, НАСТАРА́ТИСЯ без додатка, рідше чого, розм. Словник синонімів української мови
- назбирувати — НАЗБИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Збирати яку-небудь кількість чогось. Вулик за день назбирує двісті грамів меду. А в добру весну — кілограм (Горд., Дівчина.. Словник української мови в 11 томах