наздоганяння

НАЗДОГАНЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. наздоганя́ти.

Багато дав Леонід Первомайський творів за семимісячний період війни; і коли заглянути в них – постійна там напруженість і творча тривога, вічне шукання колізії, наздоганяння й розправа з ворогом (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me