наздоганяння
НАЗДОГАНЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. наздоганя́ти.
Багато дав Леонід Первомайський творів за семимісячний період війни; і коли заглянути в них – постійна там напруженість і творча тривога, вічне шукання колізії, наздоганяння й розправа з ворогом (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me