1. Словник української мови у 20 томах

називання

НАЗИВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. назива́ти.

– Пишуть над твоїми образами грецькі словеса, а ти мовчиш? Хіба не відаєш, що творення і називання – єдині суть (П. Загребельний);

Слова служать для називання предметів і явищ дійсності, але самі назви ще не становлять мовлення (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. називання — назива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. називання — -я, с. Дія за знач. називати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. називання — НАЗИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. назива́ти. Слова служать для називання предметів і явищ дійсності, але самі назви ще не становлять мовлення (Рад. психол. наука.., 1958, 232). Словник української мови в 11 томах