назимок

НА́ЗИ́МОК, мка, ч.

Однорічне теля; бузимок.

Волів було три, плуги, тепер і поганого назимка нема (О. Кониський);

Назимок і дві корови стояли без захисту од завірюхи (Ганна Барвінок);

Яке там теля – таки добрий назимок був (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назимок — на́зи́мок іменник чоловічого роду, істота однорічне теля Орфографічний словник української мови
  2. назимок — -мка, ч. Однорічне теля; бузимок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назимок — БУ́ЗИМОК (однорічне теля), БУ́ЗІВОК, НА́ЗИ́МОК, О́ЗИМОК діал. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); — Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли?... Словник синонімів української мови
  4. назимок — Нази́мок, -мка; -зи́мки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. назимок — НАЗИ́МОК, мка, ч. Однорічне теля; бузимок. Яке там теля — таки добрий назимок був (Коцюб., І, 1955, 31). Словник української мови в 11 томах
  6. назимок — Назимок, -мка м. = назімок. Словник української мови Грінченка